Тема: Рок моделювання

Яка бізнес-модель юридичних компаній буде найбільш життєздатною у майбутньому: тренди 2022 року вже дають змогу зробити певні висновки

У грудні 2021 року я провів декілька інтерв’ю з директорами юридичних фірм, чиї компанії входять до переліку топ­50. Прагнув з’ясувати, які моделі управління вони використовують. І в результаті цих бесід стало зрозуміло, яка модель є найбільш життєздатною та якими хочемо бути ми через три­п’ять­десять років.

Я вивів чотири моделі юридичної фірми, які різняться підходами до досягнення результату (блага):

— авторитарна: сила — влада — благо;

— бюрократична: привілей — статус — благо;

— підприємницька: капітал — гроші — благо;

— людська: відносини — репутація — благо.

Кожна модель передбачає досягнення блага, але шляхи до нього різняться. Уявіть, наскільки «радісно» прокидаються на роботу працівники авторитарних компаній порівняно зі співробітниками «людських» фірм. Або який драйв та вогонь в очах людей, що працюють у межах підприємницької або бюрократичної моделей.

Але яка з моделей буде найбільш життєздатною через п’ять­десять років? Щоб відповісти на це запитання, варто проаналізувати, як розвивається наша держава та світ у цілому. Юридичний бізнес діє за тими ж законами. На нього впливають зовнішні обставини.

Усі чули фразу: «не дай вам Боже жити в епоху змін». Але мені за духом ближче англійський варіант цього виразу: «may you live in interesting times» — «щоб ви жили в цікавий час». І, як не крути, ми дійсно живемо в цікаві часи! Це епоха турбулентності.

Еволюція нам яскраво демонструє, що виживає не найбільш сильний або розумний. Виживає та процвітає той, хто вміє найкраще адаптуватись. Змінюйся або помри.

 

Та до чого тут юрбіз?

Щоб вижити та процвітати, юридичні компанії мають стати більш мобільними. Треба швидко та безперешкодно впроваджувати нововведення. І безжалісно відмовлятися від «важких» активів та людей з девізом «Ну навіщо це все, і так було добре».

 

Важливе про співробітників

Я переконаний, що в співробітниках необхідно «вирощувати» самосвідомість. Варто терміново перейти від директивного управління «людина — функція» до моделі «людина — людина», де співробітник є носієм активності, ініціативи, свідомості, цілевизначення. Управління, де ініціатором виступає лише одна сторона (власне управлінець), вичерпує свої можливості та демонструє неспроможність в усіх аспектах.

Тому ми зберігаємо та розвиваємо статус «фірма всередині фірми». Ми прагнемо до автономії та ­самосвідомості. Усі наші співробітники об’єднані спільною метою, культурою та поглядами, але водночас готові діяти окремо.

Прекрасна можливість побачити «майбутнє» — це поглянути на молоде покоління. Особисто я помічаю, що більшість молодих людей уже зрозуміли таке: правил не існує і немає на кого сподіватись. Вони більш самостійні. Тому найбільш здібні з них підуть туди, де їм запропонують простір для маневрів та можливості для стрімкого розвитку. Вони не погодяться стати в обойму бюрократичного чи авторитарного апарату, де доведеться «служити» п’ять­десять років, щоб дорости до бажаного заробітку.

 

Чек-лист юридичних фірм майбутнього

Нижче я зазначив якості, властиві саме «людській» моделі юрбізу. Ці компанії ставляться до клієнта, як до людини, а не до джерела прибутку. Так само і до співробітників — бачать в них людей, а не інструмент досягнення результату.

На жаль, Україна ще не готова створити умови для повноцінного існування саме «людського» типу фірм. Тому зараз найбільш життє­здатна модель — підприємницька, що прагне до людської.

 

Які цінності та принципи сповідує ця модель:

— бути суб’єктом, а не об’єктом;

— жодних ієрархій;

— ви не управляєте структурами, процесами та проєктами — ви лише створюєте рамку відносин;

— гроші пахнуть саме тим місцем, звідки вони з’явились;

— будуйте площі, а не палаци;

— створюйте сенс;

— робіть усе навпаки;

— володійте ключовою конт­рольною одиницею;

— сповідуйте та реалізуйте політику відкритості і доступності на рівних;

— діліться;

— ключове слово «разом»;

— думайте глобально, а дійте локально;

— усі повинні отримувати задоволення;

— включайте людей у фінансування, виробництво та володіння;

— будьте пов’язані з ким тільки можливо;

— відмовляйтеся від права власності на «важкі» активи;

— не бійтеся бути вразливим;

— жодне хороше рішення не буде таким довго;

— ростіть дерево, а не будуйте кладку: дійте органічно, поступово, з турботою;

— створюйте навколо себе простір довіри;

— посткапіталізм — це не відмова від власності та благ;

— переходьте від управління капіталом до управління відносинами — це більш потужно;

— нарощуйте соціальний капітал.

Сподіваюся, що вже через п’ятнадцять років наша держава створить умови для трансформації бізнесу в «людську» модель.